Значення в інших словниках
-
уважний —
ува́жний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
уважний —
(погляд) пильний, зосереджений; (хто) турботливий, ЧУЙНИЙ, р. убачливий; уважливий.
Словник синонімів Караванського
-
уважний —
I вважливий, зосереджений, недремний, пильний, примітливий, спостережливий, уважливий Фразеологічні синоніми: недремне око; обертається в увагу (на увагу); прислухається обома; сама увага Приповідки: Не проспить грушку в попелі II див. Добрий
Словник синонімів Вусика
-
уважний —
УВА́ЖНИЙ, а, е. 1. Який сприймає або робить щось з увагою (у 1 знач.). Він зробив над собою зусилля, старався бути занадто уважним, обдумував слово, перше ніж мав сказати (М. Коцюбинський); Ти грав би краще за мене, коли б ти був уважнішим (І.
Словник української мови у 20 томах
-
уважний —
-а, -е. 1》 Який сприймає або робить щось з увагою (у 1 знач.). || Який виражає увагу. || Який виконується з увагою (у 1 знач.). 2》 Який виявляє увагу (у 2 знач.) до кого-небудь; прихильний, доброзичливий, турботливий. || Люб'язний, привітний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
уважний —
ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ) (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність), ЧЕ́МНИЙ, ВИ́ХОВАНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, КОРЕ́КТНИЙ, ДЕЛІКА́ТНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й, ОБА́ЧНИЙ рідше, ОБХІ́ДЛИВИЙ рідше...
Словник синонімів української мови
-
уважний —
Ува́жний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
уважний —
УВА́ЖНИЙ, а, е. 1. Який сприймає або робить щось з увагою (у 1 знач.). Він зробив над собою зусилля, старався бути занадто уважним, обдумував слово, перше ніж мав сказати (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах