уваляти Уваля́ти, -ля́ю, -єш гл. Обмарать, обпачкать въ пыль, грязь. Шейк. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках уваляти — уваля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови уваляти — УВАЛЯ́ТИ див. ува́лювати¹. Словник української мови у 20 томах уваляти — див. вваляти. Великий тлумачний словник сучасної мови