Словник української мови Грінченка

увергати

Увергати, -гаю, -єш

гл. Вбрасывать.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. увергати — уверга́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. увергати — Кидати, вкидати, вкинути, укидати, укинути, повкидати  Словник чужослів Павло Штепа
  3. увергати — УВЕРГА́ТИ див. вверга́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. увергати — ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ) (залучати кого-небудь до якоїсь справи), ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ), ВПЛУ́ТУВАТИ (УПЛУ́ТУВАТИ) розм.; ВВЕРГА́ТИ (УВЕРГА́ТИ) книжн. (перев. у війну); ВКЛЕ́ПУВАТИ (УКЛЕ́ПУВАТИ) розм. (звич. до неприємної справи). — Док.  Словник синонімів української мови