Словник української мови Грінченка

увібрати

Увібрати, уберу, -реш

гл. = убрати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. увібрати — увібра́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. увібрати — УВІБРА́ТИ див. ввібра́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. увібрати — I. ВБИРА́ТИ (УБИРА́ТИ) (втягати в себе рідину, газ, поживні речовини тощо), ВСМО́КТУВАТИ, ВСО́ТУВАТИ, ПОГЛИНА́ТИ, НАТЯ́ГУВАТИ, НАТЯГА́ТИ, АБСОРБУВА́ТИ спец., АДСОРБУВА́ТИ спец., ВСИСА́ТИ (УСИСА́ТИ) рідко. — Док.  Словник синонімів української мови