Словник української мови Грінченка

увірнути

Увірну́ти, -ну́, -не́ш

гл. Потонуть. Сікуть, рубають самбір деревце, сікуть, рубають, на Дунай пускають: чи впірне, увірне самбір деревце? Чи пійме, чи возьме староста сваненьку? Гол. IV. 233.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. увірнути — УВІРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., зах. Потонути.  Словник української мови у 20 томах
  2. увірнути — -ну, -неш, док., зах. Потонути.  Великий тлумачний словник сучасної мови