ударувати

Ударувати, -рую, -єш

гл. Подарить. Де твої кіснички подівав? Чи в гай, чи в Дунай покидав, чи заніс до міста та продав, чи молодшій сестриці вдарував. Грин. III. 508.

Значення в інших словниках

1. ударувати — ударува́ти дієслово доконаного виду обдарувати; подарувати рідко  Орфографічний словник української мови
2. ударувати — УДАРУВА́ТИ (ВДАРУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., кого, що, рідко. 1. кого чим. Те саме, що обдарува́ти. Та коли твоя велика ласка Чим слугу свойого вдарувати, То даруй мені одного бранця З тих, що там за містом в плузі орють (І. Франко). 2. кому що.  Словник української мови у 20 томах
3. ударувати — (вдарувати), -ую, -уєш, док., перех., рідко. 1》 кого чим. Те саме, що обдарувати. 2》 кому що. Те саме, що подарувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ударувати — Ударува́ти, -ру́ю, -ру́єш кого чим  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. ударувати — УДАРУВА́ТИ (ВДАРУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех., рідко. 1. кого чим. Те саме, що обдарува́ти. Та коли твоя велика ласка Чим слугу свойого вдарувати, То даруй мені одного бранця З тих, що там за містом в плузі орють (Фр., XII, 1953, 326). 2. кому що.  Словник української мови в 11 томах