Словник української мови Грінченка

удобряти

Удобря́ти, -ряю, -єш

гл. Задабривать. Треба старшину вдобряти, щоб не віддав під суд. Харьк.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. удобряти — удобря́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. удобряти — УДОБРЯ́ТИ див. удо́брювати.  Словник української мови у 20 томах