ужитися

Ужива́тися, -ва́юся, -єшся

сов. в. ужитися, уживуся, -вешся, гл.

1) Употребляться, употребиться, потребляться. Я хочу видіти, як моє добро уживатиметься. Федьк.

2) Уживаться. З відьомським кодлом не вживешся. Рудч. Ск. II. 177.

Значення в інших словниках

1. ужитися — ужи́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. ужитися — УЖИ́ТИСЯ див. ужива́тися².  Словник української мови у 20 томах
3. ужитися — див. уживатися II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ужитися — ПРИСТОСО́ВУВАТИСЯ до кого-чого (перев. про людину — набуваючи відповідних рис, навичок, уміння і т. ін., освоюватися в певних умовах, ставати здатним, звичним до чогось), ПРИЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ПРИЛАДНОВУВАТИСЯ (ПРИЛА́ДНУВАТИСЯ), ПРИЛАШТО́ВУВАТИСЯ...  Словник синонімів української мови
5. ужитися — УЖИ́ТИСЯ див. ужива́тися².  Словник української мови в 11 томах