укладальник —
Яка форма правильніша: укладальник чи укладач? Обидві правильні. Але ці іменники мають різне значення. Укладальник – той, хто укладає щось, фахівець з укладання чогось. Укладальник паркету, укладальник залізничної колії. А укладач – то упорядник. Укладач словника, укладач антології поезії.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
укладальник —
уклада́льник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
укладальник —
УКЛАДАЛЬНИК – УКЛАДАЧ Укладальник, -а. Той, хто укладає що-небудь, фахівець з укладання чогось: укладальник паркету, укладальник залізничної колії. Укладач, -а, ор. -ем. Той, хто упорядковує, укладає що-небудь: укладач збірника законів, укладач словника.
Літературне слововживання
укладальник —
УКЛАДА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Той, хто укладає що-небудь; фахівець з укладання чого-небудь. Укладальник паркету; Укладальник залізничної колії. 2. техн.
Словник української мови у 20 томах
укладальник —
-а, ч. Той, хто укладає що-небудь; фахівець з укладання чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
укладальник —
УКЛАДА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто укладає що-небудь; фахівець з укладання чого-небудь. Укладальник паркету; Укладальник залізничної колії.
Словник української мови в 11 томах