укоряти

Укоряти, -ряю, -єш

сов. в. укори́ти, -рю, -риш, гл. Укорять, укорить. Будеш ти мене в вірі христіянській укоряти. АД. І. 212.

Значення в інших словниках

1. укоряти — Дорікати, доректи, дорікнути, нарікати, наректи, понарікати, порікати, поректи, урікати, уректи, поврікати, дотинати, дотнути, дотяти, подотинати, докоряти, докорити, подокоряти, картати, картнути, картонути, накартати, накартнути, покартати, скартати, скартнути, поскартати  Словник чужослів Павло Штепа