Словник української мови Грінченка

укріпець

Укріп, укропу

м. = окріп. Чи бачив хто з чорта м'ясо? Чорта в укріп, а чорт утік. Ном. № 2634.

2) раст. укропъ, Anethum graveolens. Анн. 35. Не росиш, укропе, не рости, укропе, та вище, городу, та вище городу. н. п. ум. укріпець.

Словник української мови Грінченка