укупі

Укупі

нар. Вмѣстѣ. Росли собі вкупі. Чуб. Укупі били ляхів, укупі терпіли всякі пригоди. К. ЧР. 71. Чи є що краще, лучче в світі, як укупі жити! з братом добрим добро певне познать, не ділити. Шевч. ум. укупоньці, укупочці, укупці. Сидівши вкупоньиі, мовчали. Мкр. V. 66.

Значення в інших словниках

1. укупі — уку́пі прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. укупі — пр. спільно, разом, гуртом, ур. купно; укупці, укупочці.  Словник синонімів Караванського
3. укупі — див. гуртом  Словник синонімів Вусика
4. укупі — УКУ́ПІ див. вку́пі.  Словник української мови у 20 томах
5. укупі — укупочці, укупці див. вкупі, вкупочці і т. д.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. укупі — РА́ЗОМ (у поєднанні з кимсь, чимсь; спільними зусиллями; щільно один біля одного); УКУ́ПІ (ВКУ́ПІ), ПО́СПІЛЬ, ПОСПО́ЛУ розм., КУ́ПНО розм. (у поєднанні з кимсь, чимсь); СПІ́ЛЬНО, СУКУ́ПНО, СКО́ПОМ розм., ВРАЗ (УРА́З) розм., СПО́ЛОМ заст.  Словник синонімів української мови
7. укупі — Уку́пі, присл. Уку́пі жи́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. укупі — УКУ́ПІ, УКУ́ПОЧЦІ, УКУ́ПЦІ див. вку́пі, вку́почці і т. д.  Словник української мови в 11 томах