улипнути

Улипати, -паю, -єш

сов. в. улипнути, -пну, -неш, гл.

1) Прилипать, прилипнуть.

2) Только сов. в. Объ одеждѣ, обуви: вполнѣ прійтись, какъ разъ быть впору. Приміряють той черевичок, — а він так і влип: як там був. Рудч. Ск. II. 48.

Значення в інших словниках

1. улипнути — ули́пнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. улипнути — УЛИ́ПНУТИ див. влипа́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. улипнути — див. влипати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. улипнути — ВСКО́ЧИТИ (УСКО́ЧИТИ) (потрапити в неприємне, скрутне становище, біду і т. ін.), ВЛИ́ПНУТИ (УЛИ́ПНУТИ) фам., ВКЛЕПА́ТИСЯ (УКЛЕПА́ТИСЯ) фам., ВТЕЛЕ́ПАТИСЯ (УТЕЛЕ́ПАТИСЯ) фам., ВТЕЛЮ́ЩИТИСЯ (УТЕЛЮ́ЩИТИСЯ) фам., ВШЕЛЕ́ПАТИСЯ (УШЕЛЕ́ПАТИСЯ) фам.  Словник синонімів української мови
5. улипнути — УЛИ́ПНУТИ див. влипа́ти.  Словник української мови в 11 томах