уліплювати

Уліплювати, -плюю, -єш

сов. в. уліпити, -плю́, -пиш, гл.

1) Влѣпливать, влѣпить, вклеивать, вклеить, вставлять, вставить. На те мати вродила, щоб дівчина любила, чорні они вліпила. Ном. № 13935. Так хороше зліпив, як душі не вліпив. Ном. № 10430. Вліпив Бог душу, як у пня. Ном. № 2915. З) Попадать, попасть. Як ув око вліпив. Ном. № 11356. Одже сон ніколи не змилить, як до ока вліпе. Харьк.

Значення в інших словниках

1. уліплювати — улі́плювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. уліплювати — УЛІ́ПЛЮВАТИ див. влі́плювати.  Словник української мови у 20 томах