унадитися

Унадитися, -джуся, -дишся

гл. Повадиться. Унадився, як свиня в моркву. Ном. № 2741. От лисичка внадилась до тиєї яблуньки. Рудч. Ск. I. 19. Ото ж до сієї Галі да внадився змій. Рудч. Ск. I. 131.

Значення в інших словниках

1. унадитися — уна́дитися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. унадитися — УНА́ДИТИСЯ див. вна́дитися.  Словник української мови у 20 томах
3. унадитися — ВІДВІ́ДУВАТИ кого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИ до кого, БУВА́ТИ в кого, де, ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИ розм., ВІЗИТУВА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
4. унадитися — Уна́дитися, уна́джуся, уна́дишся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)