уперти

Уперти, -ся

см. упірати, -ся.

Значення в інших словниках

1. уперти — упе́рти 1 дієслово доконаного виду щільно притискати що-небудь одним кінцем, краєм, створюючи опору упе́рти 2 дієслово доконаного виду втиснути  Орфографічний словник української мови
2. уперти — УПЕ́РТИ¹ див. упира́ти¹. УПЕ́РТИ² див. впира́ти¹.  Словник української мови у 20 томах
3. уперти — I див. упирати I. II див. впирати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. уперти — ПРИТИСКА́ТИ (ПРИТИ́СКУВАТИ) (із зусиллям, налягаючи, щільно прикладати кого-, що-небудь до когось, чогось), ПРИТУЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ЛЮВАТИ рідко), ТУЛИ́ТИ, ПРИГОРТА́ТИ, ГОРНУ́ТИ, ПРИПИРА́ТИ, ПРИПИНА́ТИ, ПРИПЛЮ́ЩУВАТИ, ПРИЧА́ВЛЮВАТИ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИ...  Словник синонімів української мови
5. уперти — УПЕ́РТИ¹ див. упира́ти¹. УПЕ́РТИ² див. впира́ти¹.  Словник української мови в 11 томах