уповні
Уповні
нар.
1) Съ наполненной посудой (съ полной рюмкой, полными ведрами). Випий до мене вповні, бо в мене брови чорні. Черк. у. вповні перейти доро́гу. Перейти дорогу съ полными ведрами. Я води набрала та вповні шлях і перейшла. Шевч.
2) місяць уповні. Полная луна. Зійшов над нашою хатою місяць уповні. МВ. І. 93.
3) О женщинѣ: беременная. Чи правда, що твоя Катруся вповні?... Ох, правда, правда! Сподіваюся онучати. Г. Барв. 298.
4) Вдоволь. Чого, чого, а сього уповні буде. МВ. (О. 1862. І. 75).
Словник української мови Грінченка