Словник української мови Грінченка

упогонити

Упогони́ти, -ню, -ниш

гл. Умѣть, быть въ силѣ погонять воловъ, запряженныхъ въ плугѣ, и управлять ими. Я оціх волів сам упогонив, а хлопець не впогоне. Волч. у. (Лобод.).

Словник української мови Грінченка