уподобонька

Уподоба, -би

ж. Вкусъ, удовольствіе, все, что нравится. Я собі шапку таки по своїй уподобі вибрав. Канев. у. уподо́ба, не вподо́ба съ глаголомъ въ неопред. накл.: пріятно, непріятно, нравится, не нравится. Не вподоба, мати, з конем розмовляти, — ой час і година дівчини шукати. Чуб. V. 27. до вподоби бути, припадати. Нравиться, быть по вкусу. Ох, дитино моя! чи то ж до пари? кажу. — До пари, до любої вподоби! МВ. ІІ. 20. Робота не важка, саме припала йому до вподоби. Мир. ХРВ. 46. Нащо й худоба, коли жить не вподоба. Ном. в уподо́бі бути. Нравиться. Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. Г. Барв. 270. з уподобою. Съ удовольствіемъ. Куди ні заносилась наша весела або смутна пісня.... всюди.... слухано її з уподобою. К. XII. 116. ум. уподо́бонька. На її красу не надивитись.... уподобонькою звали: он іде наша вподобонька. Г. Барв. 447.