упокоритися

Упокорюватися, -рююся, -єшся

сов. в. упоко́ритися, -рюся, -ришся, гл. Смиряться, смириться, изъявить покорность. Твій панотець впокоривсь перед нами. К. ЦН. 175.

Значення в інших словниках

1. упокоритися — упоко́ритися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. упокоритися — УПОКО́РИТИСЯ див. упоко́рюватися.  Словник української мови у 20 томах
3. упокоритися — див. упокорюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. упокоритися — УПОКО́РИТИСЯ див. упоко́рюватися.  Словник української мови в 11 томах