употужнитися

Употужнитися, -нюся, -нишся

гл.

1) Сдѣлаться могущественнымъ. Впотужнились навіки дияволови діти. К. МБ. II. 131.

2) — на ко́го. Ополчиться. Употужнились на. мене при лихій моїй годині, та свята Господня сила мою неміч заступила. К. Псал. 38.