уразка

Ураза, -зи

ж.

1) Рана, больное мѣсто. Роскопирсала ті врази, що глибоко крилися в серці. Мир. ХРВ. 258.

2) Оскорбленіе, обида. ум. уразка. За сю уразку я визиваю тебе на чесний поєдинок. Стор. МПр. 10.

Значення в інших словниках

1. уразка — ура́зка іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. уразка — див. рана  Словник синонімів Вусика
3. уразка — УРА́ЗКА, и, ж., заст. Пошкодження. Ні, то не філоксера, то від механічної уразки напухла мочка... (М. Коцюбинський); // Зменш. до ура́за¹. * Образно. Вона простить йому граду, загоїть як-небудь ті уразки, що поробив він, необачний, на її серці (Л. Яновська).  Словник української мови у 20 томах
4. уразка — -и, ж., заст. Пошкодження. || Ранка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. уразка — Ура́зка, -зки, -зці; ура́зки, -зок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. уразка — УРА́ЗКА, и, ж., заст. Пошкодження. Ні, то не філоксера, то від механічної уразки напухла мочка… (Коцюб., І, 1955, 207); // Ранка. *Образно. Вона простить йому граду, загоїть як-небудь ті уразки, що поробив він, необачний, на її серці (Л. Янов., І, 1959, 261).  Словник української мови в 11 томах