Словник української мови Грінченка

урма

У́рма, -ми

ж. Мѣсто, по которому гоняютъ скотъ, покрытое слѣдами его ногъ, дорога, протоптанная скотомъ. О. 1862. V. Кух. 39. На урмах хліб дуже гарний роде. Лебед. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. урма — див. стежка  Словник синонімів Вусика
  2. урма — -и, ж., діал. Місце, протоптане худобою.  Великий тлумачний словник сучасної мови