Словник української мови Грінченка

урости

Уростати, -таю, -єш

сов. в. урости, -ту, -теш, гл.

1) Вростать, врости. В землю вросла. Ном. № 9404.

2) Виростать, вырости, возростать, возрости. Виростав з того визнаття гнів його на Галю. МВ. (О. 1862. І. 84).

3) Заростать, зарости. Стала стежка травою вростати. Щог. В. 69. Простружу дороженьку к святій неділонці, — травицею вросте. Мил. 193.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. урости — урости́ 1 дієслово доконаного виду зарости урости́ 2 дієслово доконаного виду заглибитися  Орфографічний словник української мови
  2. урости — УРОСТИ́¹ див. уроста́ти¹. УРОСТИ́² див. вроста́ти¹.  Словник української мови у 20 томах
  3. урости — I див. уростати I. II див. вростати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. урости — ОСІДА́ТИ (переміщатися вниз під дією ваги, ущільнення і т. ін.), ОСУВА́ТИСЯ, СІДА́ТИ, УСІДА́ТИСЯ (ВСІДА́ТИСЯ) розм., ЗЛЯГА́ТИ розм., НАДСІДА́ТИ розм., ВРОСТА́ТИ (УРОСТА́ТИ) розм.; ВГРУЗА́ТИ (УГРУЗАТИ) розм.  Словник синонімів української мови
  5. урости — УРОСТИ́¹ див. уроста́ти¹. УРОСТИ́² див. вроста́ти¹.  Словник української мови в 11 томах