Словник української мови Грінченка

усесвітній

Усесвітній, -я, -є

1) Всемірный. Перед нами море всесвітньої науки одкривалось. К. XII. 96. Святої правди і любови зоря всесвітняя зійшла. Шевч. 603.

2) Всеобщій. Всесвітній кум і сват. Гліб.

3) Извѣстный всему свѣту. Якась старая баба, знахурка всесвітня. Мкр. Н. 32. Дам тебе за князя, чи за графа, за багатиря всесвітнього. МВ. (О. 1862. III. 39).

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. усесвітній — усесві́тній прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. усесвітній — (простір) світовий, космічний; (рух) вселюдський, міжнародній, цілосвітній, к. загальнолюдський; (пияк) всьогосвітній, знаний усім.  Словник синонімів Караванського
  3. усесвітній — УСЕСВІ́ТНІЙ див. всесві́тній.  Словник української мови у 20 томах