Словник української мови Грінченка

усилувати

Усилувати

см. усиловувати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. усилувати — уси́лувати дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. усилувати — УСИ́ЛУВАТИ (ВСИ́ЛУВАТИ), ую, уєш, док., кого, діал. Примусити виконати, здійснити що-небудь, стати до якоїсь роботи. [Товкач:] Як схочу, то буду робити, а ні, то війт мене не всилує (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. усилувати — (всилувати), -ую, -уєш, док., перех., діал. Примусити виконати, здійснити що-небудь, стати до якоїсь роботи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. усилувати — ПРИМУ́ШУВАТИ (вимагати в когось виконання чогось незалежно від його волі, бажання), ЗМУ́ШУВАТИ, ВИМУ́ШУВАТИ, СИ́ЛУВАТИ, ПРИНЕВО́ЛЮВАТИ, НЕВО́ЛИТИ, ПРИКРУ́ЧУВАТИ розм., ПРИПИРА́ТИ розм., ПРИНУ́КУВАТИ (ПРИНУКА́ТИ) розм., ЗАСТАВЛЯ́ТИ заст. — Док.  Словник синонімів української мови
  5. усилувати — УСИ́ЛУВАТИ (ВСИ́ЛУВАТИ), ую, уєш, док., перех., діал. Примусити виконати, здійснити що-небудь, стати до якоїсь роботи. [Товкач:] Як схочу, то буду робити, а ні, то війт мене не всилує (Фр.  Словник української мови в 11 томах