усипище

Усипище, -ща

с. Сосудъ, помѣщеніе для сынучихъ тѣлъ. Лебед. у. Ходили до його і в хату, і всяке всипище трусили, — так нічого не знайшли. Александров. у. Всипища у нас не багато, то ми й насипали жита на горищі. Павлогр. у. Оця діжка тільки на всипище й годяща. Богодух. у.

Значення в інших словниках

1. усипище — уси́пище іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. усипище — УСИ́ПИЩЕ див. вси́пище.  Словник української мови у 20 томах
3. усипище — див. всипище.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. усипище — УСИ́ПИЩЕ див. вси́пище.  Словник української мови в 11 томах