успішитися

Успішатися, -шаюся, -єшся

сов. в. успіши́тися, -шуся, -шишся, гл. Успѣвать, успѣть. Утішайсь поперед за неї сказати: тпру! Грин. І. 285. Аби втішився вхопити. Волч. у. Не втішилось Бондарівні пісеньки співати. Грин. ІІІ. 615.

Значення в інших словниках

1. успішитися — успіши́тися дієслово доконаного виду устигати діал.  Орфографічний словник української мови
2. успішитися — УСПІШИ́ТИСЯ див. успіша́тися.  Словник української мови у 20 томах
3. успішитися — див. успішатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. успішитися — УСПІШИ́ТИСЯ див. успіша́тися.  Словник української мови в 11 томах