Словник української мови Грінченка

устодолитися

Устодо́литися, -люся, -лишся

гл. Установиться (о погодѣ). Дощі й непогоди: не устодолиться ніяк. Васильк. у. Швидко місяцеві кватиря, — може устодолиться. Черк. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. устодолитися — -литься, док., діал. Розгодинитися, розпогодитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови