утискати

Утискати, -каю, -єш

сов. в. утиснути, -сну, -неш, гл.

1) Притѣснять, притѣснить.

2) Втискивать, втиснуть, вдавить, вогнуть во что. Як ухопить.... царевича, та в мідний тік так по коліна і втисла. ЗОЮР. ІІ. 52.

3) Только сов. в. Всунуть. А Солов'їха і свого носа туди таки втисла, — т. е. вмѣшалась туда. Левиц. ПЙО. 371.

4) Только сов. в. Втащить. Пішов Денис — сірка втне. Ном. № 6399.

Значення в інших словниках

1. утискати — утиска́ти 1 дієслово недоконаного виду бгати, впихати утиска́ти 2 дієслово недоконаного виду пригноблювати  Орфографічний словник української мови
2. утискати — Обмежувати в правах, переслідувати, с. пригнічувати, гнобити, наступати на горло <�хвіст>, прикручувати хвоста, брати за горло  Словник синонімів Караванського
3. утискати — УТИСКА́ТИ¹ див. ути́скувати¹. УТИСКА́ТИ² див. втиска́ти¹.  Словник української мови у 20 томах
4. утискати — I див. утискувати I. II див. втискати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. утискати — ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ) (класти всередину чого-небудь, у що-небудь), ВСУВА́ТИ (УСУВА́ТИ), ВСО́ВУВАТИ (УСО́ВУВАТИ), ЗАСО́ВУВАТИ (ЗАСУВА́ТИ) (сунучи); ВПИХА́ТИ (УПИХА́ТИ), ЗАПИХА́ТИ, ВТИСКА́ТИ (УТИСКА́ТИ), ВТИ́СКУВАТИ (УТИ́СКУВАТИ), БГА́ТИ...  Словник синонімів української мови
6. утискати — Утиска́ти, -ка́ю, -ка́єш і ути́скувати, -кую, -куєш кого (пригно́блювати)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. утискати — УТИСКА́ТИ¹ див. ути́скувати¹. УТИСКА́ТИ² див. втиска́ти¹.  Словник української мови в 11 томах