Словник української мови Грінченка

утонути

Утонути, -ну, -неш

гл. = утопнути. Плив, плив, та на березі й утонув. Ном. № 1826. Правда і в морі не втоне. Ном. № 6685.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. утонути — утону́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. утонути — УТОНУ́ТИ див. втону́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. утонути — утопати, утопаючий, утопити, утопитися див. втонути, втопати і т. д.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. утонути — ГРУ́ЗНУТИ в чому, в що і без додатка (занурюватися в щось в'язке, сипке тощо), ВГРУЗА́ТИ (УГРУЗА́ТИ) в що, ЗАГРУЗА́ТИ в чому, в що, ПОГРУЗА́ТИ в чому, в що, В'Я́ЗНУТИ в чому, СТРЯ́ГНУТИ в чому, діал.  Словник синонімів української мови