утягти

Утяга́ти, -гаю, -єш

сов. в. утягти, -гну, -неш, гл.

1) Втягивать, втянуть.

2) Притягивать, притянуть (связывая). Наклали їх, як снопів на віз і втягли рублем. Грин. II. 232. Поможи мені втягти гарбу, бо сам не втягну ніяк. Новомоск. у.

Значення в інших словниках

1. утягти — утягти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. утягти — УТЯГТИ́ див. втягти́.  Словник української мови у 20 томах
3. утягти — ВДИХА́ТИ (дихаючи, наповнювати легені повітрям, газом, парою тощо), ВДИ́ХУВАТИ рідше; ВБИРА́ТИ (УБИРА́ТИ), ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ), ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ), КОВТА́ТИ, ЛОВИ́ТИ, ХАПА́ТИ, СХО́ПЛЮВАТИ (перев. у спол. із сл. повітря). — Док.  Словник синонімів української мови