утікати
Утікати, -каю, -єш
сов. в. утекти, -чу, -чеш, гл.
1) Убѣгать, убѣжать. Утікав перед вовком, а впав на медведя. Ном. № 1790. Від напасти полу вріж та втікай. Ном. № 1758.
2) Втекать, втечь.
Словник української мови ГрінченкаУтікати, -каю, -єш
сов. в. утекти, -чу, -чеш, гл.
1) Убѣгать, убѣжать. Утікав перед вовком, а впав на медведя. Ном. № 1790. Від напасти полу вріж та втікай. Ном. № 1758.
2) Втекать, втечь.
Словник української мови Грінченка