учути

Учувати, -ваю, -єш

сов. в. учути, учую, -єш, гл. Слышать, услышать, разслышать. Пусти уха меже люде, то чимало учуєш. Ном. № 6994. Вовк не вчув, що він сказав. Рудч. Ск. І. G. Чи ти чула, моя ненько, чи ти не вчувала, що я в тебе під віконцем нічку ночувала? Грин. ІІІ. 392.

Значення в інших словниках

1. учути — учу́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. учути — УЧУ́ТИ див. учува́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. учути — див. учувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. учути — ВІДЧУВА́ТИ (сприймати органами чуття), ПОЧУВА́ТИ, ЧУ́ТИ, УЧУВА́ТИ (ВЧУВА́ТИ), ПОЧУВА́ТИСЯ, ЗАЧУВА́ТИ рідше, СПОЧУВА́ТИ розм. рідше, ДІЗНАВА́ТИ (ДОЗНАВА́ТИ) розм. рідше, ОЧУВА́ТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
5. учути — УЧУ́ТИ див. учува́ти.  Словник української мови в 11 томах