Словник української мови Грінченка

флоярка

Флояра, -ри

ж. Родъ пастушьей свирѣли. Дудка дідча, а флояра божа. Гн. II. 222. ум. флоярка, флоя́рочка. Вівчареву флоярочку чути з полонини. Млак. 88.

Словник української мови Грінченка