фіявка
Фіявка, -ки
ж.
1) = хвіялка. Вх. Лем. 4 77.
2) Бѣлый кончикъ хвоста лисицы. Вх. Пч. ІІ. 5.
Словник української мови ГрінченкаФіявка, -ки
ж.
1) = хвіялка. Вх. Лем. 4 77.
2) Бѣлый кончикъ хвоста лисицы. Вх. Пч. ІІ. 5.
Словник української мови Грінченка