Словник української мови Грінченка

фіявка

Фіявка, -ки

ж.

1) = хвіялка. Вх. Лем. 4 77.

2) Бѣлый кончикъ хвоста лисицы. Вх. Пч. ІІ. 5.

Словник української мови Грінченка