ф'ю —
ф'ю вигук незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
ф'ю —
Ф'Ю, Ф'Ю-Ф'Ю́, виг. 1. Звуконаслідування, що вживається на означення свисту. – Ф'ю-ф'ю-ф'ю! – засміявся Савченко. – Хіба я дурний кидати службу, коли мені за неї гроші платять! (М. Коцюбинський). 2. Уживається для вираження здивування.
Словник української мови у 20 томах
ф'ю —
ф'ю-ф'ю, виг. 1》 Звуконаслідування, що вживається на означення свисту. 2》 Уживається для вираження здивування. 3》 Уживається як присудок на означення зникнення кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови