Словник української мови Грінченка

хаптур

Хаптур, -ра

м. = каптур 2. Свита з хаптуром. Васильк. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. хаптур — -а, ч., діал. Відлига.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. хаптур — Хапту́р, -ра́; -тури́, -рі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)