Словник української мови Грінченка

харапутний

Харапутний, -а, -е

Опрятный, чистоплотный. Був.... чорний, рябий і не харапутний. Драг. 320.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. харапутний — ХАРАПУ́ТНИЙ, а, е, діал. Чистий, охайний. Був... чорний, рябий і не харапутний (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  2. харапутний — -а, -е, заст. Охайний, чистий.  Великий тлумачний словник сучасної мови