харний

Харний, -а, -е

Чистый, опрятный. Желех.

Значення в інших словниках

1. харний — Чистий, охайний [VI]  Словник з творів Івана Франка
2. харний — ха́рний прикметник охайний діал.  Орфографічний словник української мови
3. харний — див. охайний  Словник синонімів Вусика
4. харний — ХА́РНИЙ, ХА́ЙНИЙ, а, е, діал. Чистий, охайний.  Словник української мови у 20 томах
5. харний — -а, -е, діал. Чистий, охайний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. харний — ОХА́ЙНИЙ (чисто, дбайливо вбраний, прибраний; який стежить за зовнішнім виглядом, чистотою житла тощо), ЧЕПУРНИ́Й, АКУРА́ТНИЙ, ЧЕПУРИ́СТИЙ, ЧИ́СТИЙ, ЧЕПУРКУВА́ТИЙ розм., ХА́РНИЙ діал., ШПЕ́ТНИЙ діал., ШТЕ́ПНИЙ діал., ХУПА́ВИЙ діал.  Словник синонімів української мови
7. харний — ХА́РНИЙ, а, е, діал. Чистий, охайний.  Словник української мови в 11 томах