хвиленька —
хви́ленька іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
хвиленька —
ХВИ́ЛЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до хви́ля¹ 1, 2. “Чого вода та така руда, Чи хвиленька збила? Чого дівка та така смутна, Чи мати побила?” (з народної пісні).
Словник української мови у 20 томах
хвиленька —
-и, ж. Зменш.-пестл. до хвиля I 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
хвиленька —
ХВИ́ЛЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до хви́ля¹ 1, 2. «Чого вода та така руда, Чи хвиленька збила? Чого дівка та така смутна, Чи мати побила?» (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 105).
Словник української мови в 11 томах