Словник української мови Грінченка

хвилюватий

Хвилюватий, -а, -е

Волнообразный, волнистый. Полонини — се то рівні, то горбуваті, то хвилюваті обшари високих гір. Шух. І. 184.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. хвилюватий — ХВИЛЮВА́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що хвиля́стий. Полонини – се то рівні, то горбуваті, то хвилюваті обшари високих гір (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  2. хвилюватий — -а, -е, зах. Хвилястий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хвилюватий — Хвилюва́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)