Словник української мови Грінченка

хвощ

Хвощ, -ща

м. раст. а) = хвоїщ а). ЗЮЗО. I. 121. б) — зі́мній = хвоїщ б). ЗЮЗО. I. 121.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. хвощ — хвощ іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. хвощ — ХВОЩ, а́, ч. Вища багаторічна спорова трав'яниста рослина з зеленим, перев. гіллястим стеблом і лускуватим листям; використовується в народній медицині.  Словник української мови у 20 томах
  3. хвощ — -а, ч. Вища багаторічна спорова трав'яниста рослина з зеленим, перев. гіллястим, стеблом і лускуватим листям. || мн. хвощі, -ів. Те саме, що хвощові (див. хвощовий).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хвощ — ХВОЩ, а́, ч. (Еquisetum L.). Вища багаторічна спорова трав’яниста рослина з зеленим, перев. гіллястим стеблом і лускуватим листям; використовується в народній медицині.  Словник української мови в 11 томах