хлопчатко

Хлопча, -чати

с. Маленькій мальчикъ. см. хлоп'я. ум. хлопчатко. Росте те хлопчатко. Морд. Пл. 13.

Значення в інших словниках

1. хлопчатко — хлопча́тко іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. хлопчатко — див. дитина; хлопець  Словник синонімів Вусика
3. хлопчатко — ХЛОПЧА́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до хло́пець 1. Саме напровесні Настя злягла: знайшлось хлопчатко (М. Коцюбинський); – От росте й росте те хлопчатко. А яке ж, скажу вам, дівоньки, те хлопчатко було мудре: ні в середу, ні в п'ятінку святу у матері цицьки не брало, – постило значить (Д. Мордовець).  Словник української мови у 20 томах
4. хлопчатко — -а, с. Зменш.-пестл. до хлопець 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хлопчатко — ХЛОПЧА́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до хло́пець 1. Саме напровесні Настя злягла: знайшлось хлопчатко (Коцюб., І, 1955, 75).  Словник української мови в 11 томах