хмизинка

Хмизина, -ни

ж. Одинъ прутъ изъ хмизу, а иногда тоже, что и хмиз. «Ой не ходи ж, козаченьку, низом, бо закидаю доріженьку хмизом». — А я ж тую хмизину одкину, таки тебе дівчину покину. Чуб. V. 389. ум. хмизи́нка.

Значення в інших словниках

1. хмизинка — хмизи́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. хмизинка — ХМИЗИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до хмизи́на 1. І як епілог – отакусенька [отакісінька] могилка край цвинтаря, на вітрі, біля канави, та з двох хмизинок на тій могилі отакісінький хрест! (Остап Вишня).  Словник української мови у 20 томах
3. хмизинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до хмизина 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хмизинка — ХМИЗИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до хмизи́на 1. І як епілог — отакусенька [отакісінька] могилка край цвинтаря, на вітрі, біля канави, та з двох хмизинок на тій могилі отакісінький хрест! (Вишня, II, 1956, 23).  Словник української мови в 11 томах