цвілити

Цвіли́ти, -лю, -лиш

гл.

1) Стегать, хлестать. Желех. Вх. Зн. 77.

2) дощ цвілит. Хлещетъ дождь, льетъ дождь. Вх. Зн. 77.

Значення в інших словниках

1. цвілити — Цві́лити: — дошкулювати, докучати, бичувати [X] — дошкулювати, докучати; бичувати, стьобати, шмагати [1] дошкулювати, Сам ходжу за ним і благаю — цвілю: [Звн 307] [ВЛ]  Словник з творів Івана Франка
2. цвілити — -лю, -лиш, недок., перех. і неперех. Ляскати, хльоскати || безос. Дощ цвілить.  Великий тлумачний словник сучасної мови