цигарник

Цигарни́к, -ка

м.; цигарниця, -ці, ж. Портъ-сигаръ. Є в мене цигарник, але не справді великий. Васильк. у. Ото панська цигарниця, але така гарнісінька, славнісінька. Васильк. у.

Значення в інших словниках

1. цигарник — цига́рник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. цигарник — ЦИГА́РНИК, а, ч. 1. Той, хто виготовляє цигарки або торгує ними. 2. Те саме, що цига́рниця 2. – Дозвольте курити? – спитав він, добуваючи шкіряного цигарника. – Прошу, – відповіла господиня, розгортаючи вальси Шопена (В. Підмогильний).  Словник української мови у 20 томах
3. цигарник — I циг`арник-а, ч. Той, хто виготовляє цигарки або торгує ними. II цигарн`ик-а, ч., діал. Цигарниця (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цигарник — ЦИГА́РНИК, а, ч. Той, хто виготовляє цигарки або торгує ними.  Словник української мови в 11 томах