цимбал Цимбал, -ла м. Олухъ, балбесъ. Цимбале, цимбале дурний. Ном. № 6300. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках Цимбал — Ци́мбал прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови цимбал — Дурбило, йолоп, ТЕЛЕПЕНЬ; мн. ЦИМБАЛИ, (музичний струмент) цимбалики. Словник синонімів Караванського цимбал — див. дурний Словник синонімів Вусика цимбал — ЦИ́МБАЛ, а, ч., розм.,заст. Телепень, дурень. Цимбале, цимбале, дурний (Номис). Словник української мови у 20 томах цимбал — ци́мбал недотепа, дурень (Лучук)|| = бевзь Лексикон львівський: поважно і на жарт цимбал — -а, ч., заст. Бевзь, йолоп. Великий тлумачний словник сучасної мови