цуценячий

Цуценячий, -а, -е

Свойственный, принадлежащій щенку.

Значення в інших словниках

1. цуценячий — ЦУЦЕНЯ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до цуценя́.  Словник української мови у 20 томах
2. цуценячий — -а, -е. Прикм. до цуценя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. цуценячий — ЦУЦЕНЯ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до цуценя́.  Словник української мови в 11 томах