цюрочка
Цюра, -ри
ж.
1) = джура. Ой цюро ж мій молодесенький, та чи будеш мені вірнесенький. АД. І. 145. Ой п'є Байда та й кидається, та на свого цюру поглядається. Гол. І. 1.
2) Собака. Вх. Пч. І. 16; II. 5. ум. цюрка, цюрочка.
Словник української мови Грінченка